Речовини з певними небезпечними властивостями, які завдають особливої шкоди здоров’ю людини або навколишньому середовищу, згідно з новими світовими тенденціями розглядаються окремо, досліджуються глибше, і часто для таких речовин накладаються обмеження або заборони для деяких, або для всіх видів використання. Внаслідок систематичних досліджень такі речовини можуть бути виявлені серед раніше порівняно безпечних речовин, і в подальшому – регламентовані. Метою такої регламентації і накладення обмежень є належний контроль ризиків, пов’язаних з використанням цих речовин.
Так чи інакше, критерії віднесення хімічної речовини до категорії особливо небезпечних і пріоритизації ґрунтується на чинній класифікації небезпеки в певній країні. Методики і способи внесення речовини в переліки особливо небезпечних відрізняються від країни до країни, в залежності від вимог відповідних нормативно-правових актів, але все ж вони схожі й спрямовані на виявлення виражених канцерогенних, мутагенних і високотоксичних властивостей речовини, а також здатності речовини акумулюватися в екологічних і біологічних системах. Найбільш розвинений і сучасний підхід для ідентифікації речовини як особливо небезпечної представлений в Регламенті EC №1907/2006, а також він здебільшого повторюється в подібних регламентах інших країн світу
Ukrainian 
English