Регламент ЄС №1272/2008 CLР
У світовій хімічної промисловості сформована і діє оновлена законодавча, нормативно-правова та методологічна база в сфері класифікації небезпеки та попереджувального маркування хімічних речовин та сумішей. Значною мірою ця сфера сьогодні уніфікована.
Основними документами, які впроваджують систему класифікації небезпеки та маркування хімічних речовин і сумішей, які надаються на ринку ЄС, є:
- Глобальна гармонізована система класифікації і маркування хімічних речовин (Globally Harmonized System for the classification and labeling of chemicals / система GHS);
- Регламент (ЄС) № 1272/2008 Європейського парламенту і Ради від 16 грудня 2008 року щодо класифікації, маркування та пакування хімічних речовин і сумішей, який замінює та скасовує Директиви 67/54 /ЄЕС і 1999/45/ЄС та вносить зміни до Регламенту (ЄС) № 1907/2006 REACH.
(Остання консолідована версія 01.12.13) Завантажити >>>
(Український офіційний переклад:) Завантажити >>>
Організацією Об’єднаних Націй була розроблена Глобальна гармонізована система класифікації і маркування хімічної продукції (Globally Harmonized System for the classification and labeling of chemicals), відома як система GHS.
Система була представлена в 2002 р в Йоганнесбурзі на черговій конференції ООН по захисту довкілля та сталому розвитку як рекомендації ООН ST/SG/AC.10/30 «Узгоджена на глобальному рівні система класифікації небезпеки та маркування хімічної продукції (УГС)» ( «Globally Harmonized System of Сlassification and Labelling of Chemicals (GHS) »).
Узгоджена на глобальному рівні система класифікації і маркування (УГС) є міжнародним стандартом класифікації небезпеки хімічної продукції і передачі інформації про небезпеку споживачам.
Технічними координаторами створення даної системи є:
- Міжнародна організація праці (МОП) (International Labour Organization – ILO);
- Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) (Organization for Economic Cooperation and Development – OECD).
- Підкомітет Експертів по перевезенню небезпечних вантажів Економічної і Соціальної Ради ООН (United Nations Sub-Committee of Experts on the Transport of Dangerous Goods – UNSCETDG).
У GHS представлений підхід до визначення небезпек, що виникають при поводженні з хімічною продукцією, та до забезпечення інформацією про небезпеку і пов’язані з нею захисні заходи споживачів та інших осіб, які можуть зазнати впливу даної хімічної продукції.
Система GHS дозволяє класифікувати будь-яку хімічну продукцію, оцінити ступінь її небезпеки для здоров’я людини і довкілля і вжити відповідних заходів щодо захисту. Основу GHS складають наступні елементи:
- Узгоджені критерії оцінки небезпеки для довкілля і здоров’я людини при поводженні з хімічною продукцією. СГС включає узгоджені критерії для визначення фізичних небезпек (наприклад, пожежовибухонебезпеки), небезпеки для здоров’я людини (наприклад, токсичності або канцерогенності) і екологічних небезпек.
Ці критерії, розроблені з урахуванням досвіду багатьох країн, використовуються для оцінки небезпеки як індивідуальних речовин, так і багатокомпонентних сумішей. - Узгоджені підходи до надання інформації про ризики, включаючи правила попереджувального маркування і правила надання інформації професійним користувачам і / або кінцевим споживачам (Паспорти безпеки).
На думку експертів ООН, введення даної системи дозволяє:
- посилити захист людей і довкілля у всьому світі;
- полегшити міжнародну торгівлю хімічною продукцією, небезпека якої буде належним чином ідентифікована і оцінена на міжнародному рівні;
- країнам, які імплементували GHS, отримати систему, розроблену і підтримувану міжнародними організаціями, і не витрачати кошти на її розвиток і підтримку;
- уникнути зайвих (повторних) випробувань і оцінки хімічних речовин для визначення їх небезпеки.
Радою ООН з економіки та соціальних питань було запропоновано всім країнам через свої національні законодавства або через міжнародні договірні документи впровадити GHS до 2008 року, та на даний момент 65 країн ведуть роботи по впровадженню цієї системи. Ряд промислово розвинених країн запровадили або знаходяться на стадії кінцевого впровадження GHS.
GHS застосовується до хімічних речовин і сумішей хімічних речовин і включає наступні елементи:
- Узгоджені критерії класифікації небезпеки речовин і їх сумішей в залежності від їх небезпеки для здоров’я людини і довкілля, а також небезпек, обумовлених їх фізико-хімічними властивостями; і
- Узгоджені елементи системи інформування, що включають вимоги до попереджувального маркування та супроводження поставок паспортами безпеки.
Класифікація небезпек GHS складається з трьох етапів:
- збір даних про небезпечні властивості даної речовини або суміші речовин;
- подальший аналіз цих даних для оцінки небезпеки, пов’язаної з даною речовиною або сумішшю; і
- рішення про доцільність класифікації небезпеки даної речовини або суміші в якості небезпечної речовини або суміші і встановлення, у відповідних випадках, ступеня небезпеки шляхом зіставлення цих даних до узгоджених критеріїв класифікації небезпек.
У GHS представлено 29 класів небезпеки з градацією по категоріям у межах класу та у деяких випадках з урахуванням специфічних диференціацій.
Загалом класи небезпеки розділені на чотири розділи:
- Фізичні небезпеки (фізико-хімічні властивості, 17 класів)
- Небезпеки для здоров’я людини (токсикологічні властивості, 10 класів)
- Небезпека для навколишнього середовища (екотоксикологічні властивості, 1 клас)
- Додаткові небезпеки (небезпека для озонового шару, 1 клас)
Повний текст СГС 5 редакції російською мовою розміщено на сайті ООН:
Таким чином, основною метою створення узгодженої на глобальному рівні системи GHS є розробка узгодженої системи інформування про небезпеку, включаючи маркування, паспорт безпеки і легко зрозумілі символи, на основі критеріїв класифікації небезпеки, розроблених спеціально для GHS.
Інша мета розробки і впровадження GHS – забезпечення простоти сприйняття і прозорості цієї системи і в той же час з чіткою відмінністю між класами та категоріями у межах класу, що дозволяє, по мірі можливості, проводити класифікацію речовин компаніями та професіоналами самостійно.
Станом на початок 2010 року 67 країн світу імплементували систему GHS. Статус імплементації по кожній країні можна перевірити на сайті ООН: