Практикум “Сучасна практика розробки стандартів та аналогічних нормативно-технічних документів промислових підприємств”

Даний Практикум має за мету проаналізувати та викласти сучасну практику розробки стандартів та аналогічних нормативно-технічних документів на промислових підприємствах.

З іншого боку, його розробка викликана необхідністю зібрати, проаналізувати та систематизувати усю професійну інформацію, яка присвячена проблемам стандартизації на рівні промислових підприємств та системно викласти цю інформацію з відповідними авторськими коментарями та роз’ясненнями.

Даний Практикум є аналітичним документом практичного призначення, який розроблений  в рамках надання інформаційно-консультативної допомоги відповідним профільним структурним підрозділам та спеціалістам промисловим підприємств з питань стандартизації.

Зміст:

1. Деякі загальні положення
1.1. Необхідність розробки та структура Практикуму
1.2. Основні терміни, використані в Практикумі
1.3. Інформаційні ресурси, які використані при розробці Практикуму
1.4. Сучасні тенденції у сфері національної стандартизації
1.5. Основні проблеми національної стандартизації
1.6. Методи прийняття нормативних документів
1.7. Стан імплементації міжнародних та європейських стандартів в хімічній промисловості України
1.8. Застосування національних стандартів
2. Аналіз діючої національної нормативно-правової бази, яка унормовує загальні процеси стандартизації в Україні
2.7. Закон України «Про стандартизацію»
2.7.1. Чинна редакція ЗУ «Про стандартизації»
2.7.2. Зміни до ЗУ « Про стандартизацію» (законопроект № 7123 від 19.09.2017)
2.8. Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»
2.8.1. Чинна редакція Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»
2.8.2. Нова редакція (Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації актів законодавства Європейського Союзу у сфері технічного регулювання №10183 від 25.03.2019)
2.9. Інші нормативно-правові документи
3. Зовнішні нормативно-технічні документи, які використовуються на промислових підприємствах
3.1. ГОСТи
3.1.1. Скасування ГОСТів на території України
3.1.2. Пролонгування дії окремих ГОСТів станом на 01.01.2019
3.1.3. Можливі процедури використання недіючих ГОСТів
3.1.4. Щодо вимог в альтернативних (еквівалентних) стандартах, які вводяться на заміну скасованим ГОСТам
3.1.5. Алгоритм дій виробника щодо пошуку заміни скасованому ГОСТу
3.2. Державні стандарти України (ДСТУ)
3.3. Міжнародні (ISO) та європейські стандарти (EN)
3.4. Використання технічної документації зарубіжних компаній
4. Сучасна практика розробки стандартів та інших нормативно-технічних документів на промислових підприємствах
4.1. Стандарти підприємства (СтП), стандарти організації (СОУ)
4.1.1. Статусність документу
4.1.2. Зовнішні регуляторні документи щодо розробки СтП (СОУ)
4.1.3.Внутрішні регуляторні документи щодо розробки СтП
4.1.4. Об’єкти стандартизації СтП (СОУ)
4.1.5. Деякі рекомендації щодо розробки СтП
4.2. Технічні умови підприємства на продукцію (ТУ)
4.2.1. Базові вимоги до ТУ
4.2.2. Зовнішні регуляторні документи щодо розробки ТУ
4.2.2.1. ЗУ «Про стандартизацію»
4.2.2.2. СОУ КЗПС 74.9-02568182-003:2016 «Технічні умови України. Настанови щодо типової побудови, викладення, оформлення, позначення, прийняття та надання чинності»
4.2.2.3. Інші нормативні документи, які регулюють розробку ТУ
4.2.3.Внутрішні регуляторні та розпорядчі документи щодо розробки ТУ
4.2.3.1. Причини розробки ТУ
4.2.3.2. Об’єкти унормування ТУ
4.2.3.3. Внутрішні розпорядчі документи щодо розробки ТУ
4.2.4. Утримувачі ТУ
4.2.5. Основні рекомендації щодо розробки ТУ
4.2.5.1. Позначення ТУ
4.2.5.2. Перелік необхідної інформації для розробки технічних умов 39
4.2.5.3. Типовий зміст ТУ
4.2.5.4. Оформлення титульного аркушу ТУ
4.2.6. Введення ТУ підприємства до Головного фонду технічних умов України та електронної бази даних “Технічні умови України”, перевірка ТУ та змін до них
4.2.6.1. Процедура введення ТУ підприємства до Головного фонду технічних умов України та електронної бази даних «Технічні умови України»
4.2.6.2. Процедура перевірки ТУ та внесення змін до них
4.2.6.2.1. Перевірка технічних умов підприємством-розробником ТУ
4.2.6.2.2. Внесення змін до ТУ
4.2.6.2.2. Перевірка технічних умов підприємства ДП «Укрметртестстандарт» або іншим органом стандартизації
4.2.6.3. Процедура вилучення ТУ з Головного фонду технічних умов України та електронної бази даних «Технічні умови України»
4.2.6.4. Технічні умови як об’єкт інтелектуальної власності (авторського права)
4.2.6.5. Передача прав власності на ТУ
4.2.6.6. Відображення ТУ в бухгалтерському обліку
4.2.6.7. Статус ТУ на продукцію, що не випускається
4.2.6.8. Скасування ТУ
4.2.6.9. Деякі підсумкові коментарі до розділу 4.2. «Технічні умови підприємства на продукцію» (ТУ)
4.3. Технічні специфікації на продукцію
4.3.1. Основні визначення технічної специфікації на продукцію (ТСпП) як нормативного документу
4.3.1.2. СОТ
4.3.1.3. Країни ЄС
4.3.1.3.1. Технічні специфікації в системі нормативних документів CEN та IEC
4.3.1.3.2. Технічні специфікації в Регламенті ЄС про європейську стандартизацію
4.3.1.3.3. Технічні специфікації в інших нормативно-правових актах ЄС
4.3.1.4. Поняття технічної специфікації в нормативних документах ISO
4.3.2. Розробка технічних специфікацій на продукцію в практиці підприємств
4.3.2.1. Зовнішні регуляторні документи щодо розробки ТСпП
4.3.2.2. Внутрішні регуляторні документи щодо розробки ТСпП
4.3.3. Деякі рекомендації щодо розробки ТСпП
5. Деякі методологічні аспекти
5.1. Рівні (статусність) нормативних (нормативно- технічних) документів
5.2. Обов’язковість посилань на стандарти
5.2.1. Посилання на стандарти в нормативно-правових та нормативних документах
5.2.2. Посилання на стандарти при здійсненні процедур державних (публічних) закупівель
5.2.2.1. Україна
5.2.2.2. Країни ЄС
5.3. Процедура звернення до НОС (ДП «УкрДНДЦ») щодо розробки ДСТУ
5.4. Прийняття міжнародних та європейських стандартів методом підтвердження мовою оригіналу
5.5. Придбання нормативних документів в Національному фонді нормативних документів
5.5.1. Платне користування НФНД
5.5.2. Замовлення копій НД
5.5.3. Ціна нормативного документу
5.5.4. Безкоштовне ознайомлення з НД
5.5.5. Ознаки офіційної електронної копії НД
5.5.6 Особливості розповсюдження стандартів IEC
5.5.6.1.Отримання стандартів IEC через ДП «УкрНДНЦ»
5.5.6.2.Отримання стандартів IEC через офіційний сайт IEC
5.5.7 Особливості розповсюдження стандартів ISO
5.5.7.1. Отримання стандартів ISO через ДП «УкрНДНЦ
5.5.7.1. Отримання стандартів ISO через офіційний сайт ISO
5.5.8. Особливості розповсюдження стандартів ASTM
5.5.8.1. Отримання стандартів ASTM через ДП «УкрНДНЦ»
5.5.8.2. Отримання стандартів через офіційний сайт American Society for Testing and Materials (ASTM)
5.5.9. Особливості розповсюдження стандартів CEN
5.5.9.1. Отримання стандартів CEN через ДП «УкрНДНЦ»
5.5.9.2. Отримання стандартів EN через сайт CEN
5.5.10. Особливості розповсюдження стандартів DIN 71
5.5.10.1. Отримання стандартів DIN через ДП «УкрНДНЦ»
5.5.10.2. Отримання стандартів через офіційний сайт DIN (Beuth Verlag)
5.6. Перевірка відповідності продукції підприємства вимогам НД
5.7. Виробництво продукції без розробки стандарту (ТУ)
6. Деякі ключові висновки та рекомендації для підприємств, які розробляють нормативні документи на продукцію.

 

З питань придбання даної розробки ДП «Черкаський НДІТЕХІМ» звертайтеся:
Тел .: (0472) 36-03-26, 0472 36-10-96.
e-mail: niitehim-office@uch.net, reach_cherkassy@mail.com




Практикум «Зміни законодавства ЄС щодо надання на ринку добрив. Огляд вимог нового регламенту ЄС щодо добрив (удобрювальних продуктів)

Даний Практикум розроблений для підприємств-виробників добрив і компаній-трейдерів з метою роз’яснення положень і надання рекомендацій з підготовки до переходу на нові правила поставок продукції на ринок ЄС при експорті добрив.

Нові правила введені Регламентом Європейського парламенту та Ради ЄС, що встановлює правила надання на ринку удобрювальних продуктів ЄС, маркованих знаком CE і вносить поправки в Регламенти (ЄС) № 1069/2009 і (ЄС) № 1107/2009. Новий Регламент замінив Регламент Європейського парламенту та Ради (ЄС) № 2003/2003 від 13 жовтня 2003 року щодо добрив.

Зміст:

1. Вступ
2. Постатейний аналіз основних положень нового регламенту ЄС щодо удобрювальних продуктів
2.1. Сфера застосування
2.2. Основні визначення
2.3. Вільне розміщення та пересування удобрювальних продуктів
3. Обов’язки економічних операторів
3.1. Обов’язки виробників
3.2. Обов’язки уповноваженого представника
3.3. Обов’язки імпортерів
3.4. Обов’язки дистриб’юторів
3.5. Випадки, коли зобов’язання виробників застосовуються до імпортерів і дистриб’юторів
3.6. Упакування та перепакування імпортерами і дистриб’юторами
3.7. Ідентифікація економічних операторів
4. Оцінка відповідності удобрювальних продуктів ЄС
4.1.Презумція відповідності
4.2. Загальні технічні специфікації
4.3. Оцінка відповідності
4.4. ЄС Декларація відповідності
4.5. Загальні принципи маркування CE
4.6. Правила та умови нанесення маркування CE
4.7. Припинення статусу відходів
5. Нотифікації органів оцінки відповідності
5.1. Нотифікуючі органи
5.2. Вимоги до нотифікуючого органу
5.3. Вимоги до нотифікованого (уповноваженого) органу
5.4. Презумпція відповідності нотифікованого органу
5.5. Дочірні та субпідрядні організації нотифікованого органу
5.6. Заявка на нотифікацію
5.7. Процедура нотифікації
5.8. Ідентифікаційні номери і списки нотифікованих органів
5.9. Зміни в нотифікації
5.10. Оскарження компетентності нотифікованих органів
5.11. Робочі обов’язки нотифікованих органів
5.12. Оскарження рішень нотифікованих органів
5.13. Обов’язки нотифікованих органів у сфері інформації
5.14. Обмін досвідом
5.15. Координація роботи нотифікованих органів
6. Спостереження на ринку Евросоюзу, контроль за удобрювальними продуктами ЄС, запровадження ринку Евросоюзу, і процедура безпеки Евросоюзу
6.1. Нагляд за ринком ЄС і контроль за наданням удобрювальних продуктів на ринку Союзу
6.2. Процедура обігу на національному рівні удобрювальних продуктів ЄС, які несуть ризик
6.3. Процедура захисту ринку
6.4. Удобрювальні продукти ЄС, які представляють ризик
6.5. Офіційна невідповідність
7. Делеговані повноваження і порядок функціонування комітету
7.1. Поправки до додатків і здійснення делегування
7.2. Окремі делеговані нормативні акти для окремих категорій компонентів продуктів
7.3. Здійснення делегування
7.4. Процедура комітету
8. Поправки
8.1. Поправки до Регламенту (ЄС) № 1069/2009
8.2. Поправки до Регламенту (ЄС) № 1107/2009
9. Перехідні та заключні положення
9.1. Штрафні санкції
9.2. Звіт
9.3. Огляд біорозкладу
9.4. Скасування Регламенту (ЄС) № 2003/2003
9.5. Перехідні положення
9.6. Набрання чинності і застосування
10. Категорії функціонування ( «PFC») удобрювальних продуктів ЄС. Додаток 1
10.1. Частина 1. Призначення категорій функціонування удобрювальних продуктів
10.2. Частина II. Вимоги, що стосуються категорій функціонування продуктів ( «PFC»)
10.2.1. PFC 1. Добрива
10.2.2. PFC 1 (A). Органічні добрива
10.2.2.1. PFC 1 (A) (I). Тверді органічні добрива
10.2.2.2. PFC 1 (A) (II). Рідкі органічні добрива
10.2.3. PFC 1 (B). Органо-мінеральні добрива
10.2.3.1. PFC 1 (B) (I). Тверді органо-мінеральні добрива
10.2.3.2. PFC 1 (B) (II). Рідкі органо-мінеральне добрива
10.2.4. PFC 1 (C). Неорганічні добрива
10.2.4.1. PFC 1 (C) (I). Неорганічні макрокомпонентні добрива
10.2.4.1.1. PFC 1 (C) (I) (a). Тверді неорганічні макрокомпонентні добрива
10.2.4.1.1.1. PFC 1 (C) (I) (a) (i). Прості тверді неорганічні однокомпонентні добрива
10.2.4.1.1.2.PFC 1 (C) (I) (a) (ii). Складні тверді неорганічні макрокомпонентні добрива
10.2.4.1.1.3. PFC 1 (C) (I) (a) (i ii) (A). Прості або складні тверді неорганічні макрокомпонентні аміачно-нітратні добрива з високим вмістом азоту
10.2.4.1.2. PFC 1 (C) (I) (b). Рідкі неорганічні макрокомпонентні добрива
10.2.4.1.2.1. PFC1 (C) (I) (b) (i). Прості рідкі неорганічні однокомпонентні добрива
10.2.4.1.2.2. PFC 1 (C) (I) (b) (ii). Складні рідкі неорганічні багатокомпонентні добрива
10.2.4.2.1. PFC1 (C) (II) (a). Прості неорганічні мікрокомпонентні (мікроелементні) добрива
10.2.4.2.2. PFC 1 (C) (II) (b). Складні неорганічні мікрокомпонентні добрива
10.3. PFC 2. Вапнякові матеріали
10.4. PFC 3. Грунтові меліоранти
10.4.1. PFC 3 (A). Органічний грунтовий меліорант
10.4.2. PFC 3 (B). Неорганічний грунтовий меліорант
10.5.PFC 4. Поживне середовища
10.6. PFC 5. Інгібітори
10.6.1. PFC 5 (A). Інгібітор нітрифікації
10.6.2. PFC 5 (В). Інгібітор денітрифікації
10.6.3. PFC 5 (С). Інгібітор уреази
10.7. PFC 6. Біостимулятори рослин
10.7.1. PFC 6 (A). Біостимулятори рослин, що містять мікроорганізми
10.7.2.PFC 6 (B). Стимулятори рослин, які містять мікроорганізмів
10.8. PFC 7. Суміш удобрювальних продуктів
11. Категорії складових компонентів продуктів. Додаток II
11.1. Загальні положення
11.2. ЧАСТИНА I. Огляд категорій компонентів продуктів
11.3. ЧАСТИНА II. Вимоги щодо категорій компонентів (речовин) продуктів
11.3.1. CMC 1: Первинні (вихідні) речовини і суміші
11.3.2. CMC 2. Рослини, частини рослин або рослинні екстракти
11.3.3. CMC 3. Компост
11.3.4.CMC 4. Свіжий бродильний субтрат (дігестат)
11.3.5. CMC 5. Інші дігестати, крім свіжих дігестатів (свіжих бродильних продуктів)
11.3.6. CMC 6. Побічні продукти харчової промисловості
11.3.7. CMC 7. Мікроорганізми
10.3.8. CMC 8. Поживні речовини-полімери
11.3.9. CMC 9. Інші полімери, які не є поживними речовинами
11.3.10. CMC 10. Похідні продукти в значенні регламенту (ЄС) № 1069/2009
11.3.11. CMC 11. Побічні продукти в значенні директиви (ЄС) № 2008/98/ЄС
12. Вимоги до маркування. Додаток III
12.1. ЧАСТИНА 1. Загальні вимоги до маркування.
12.2. ЧАСТИНА 2. Вимоги щодо маркування конкретних продуктів
12.2.1. PFC 1. добрива
12.2.1.1. PFC 1 (A). Органічні добрива
12.2.1.2. PFC 1 (B). Органо-мінеральні добрива
12.2.1.3. PFC 1 (C): неорганічні добрива
12.2.1.3.1. PFC 1 (C) (I). Неорганічні макрокомпонентні добрива
12.2.1.3.2. PFC 1 (C) (I) (a): Тверді неорганічні макрокомпонентні добрива
12.2.1.3.3. PFC 1 (C) (I) (b): Рідкі неорганічні макрокомпонентні (макроелементні) добрива
12.2.1.4.PFC 1 (C) (II): Неорганічні мікрокомпонентні (мікроелементні) добрива
12.2.1.4.1. PFC 1 (C) (II) (a): Просте неорганічне мікрокомпонентне (мікроелементне) добриво
12.2.1.4.2. PFC 1 (C) (II) (b): Складне неорганічне мікрокомпонентне (мікроелементне) добриво
12.2.2. PFC 2. Вапняні продукти
12.2.3. PFC 3. Меліоранти грунту
12.2.3.1. PFC 3 (A)). Органічні меліоранти ґрунту
12.2.4. PFC 4. Поживні середовища (субтрат)
12.2.5. PFC6. Інгібітори
12.2.6. PFC 6. Біостимуляторів рослин
12.2.6.1.PFC 6 (A). Біостимулятор рослин, що містять мікроорганізми
12.2.7. PFC 7. Суміш удобрювальних продуктів
12.3. ЧАСТИНА 3. Правила толерантності
12.3.1. PFC 1. Добрива
12.3.1.1. PFC 1 (A). Органічні добрива
12.3.1.2. PFC 1 (B). Органо-мінеральні добрива
12.3.1.3. PFC 1 (C). Неорганічні добрива
12.3.2. PFC 2. Вапнякові продукти
12.3.3. PFC 3. Меліоранти грунту
12.3.4. PFC 4. субтрат (поживне середовище)
12.3.5. PFC 5. Інгібітори
12.3.6. PFC 6 (A). Біостимулятор рослин на основі микроорганизмів
12.3.7. PFC 7. Суміш удобрювальних продуктів
13. Процедура оцінки відповідності. Додаток IV.
13.1. ЧАСТИНА 1. Застосування процедур оцінки відповідності
13.1.2. Застосування внутрішнього контролю виробництва
(МОДУЛЬ A)
13.1.2.1. Застосування контролю внутрішнього виробництва плюс контрольоване тестування продукту (модуль a1)
13.1.3. Застосування експертизи ЄС-типу (модуль b) для оцінки відповідності, заснованих на внутрішньому контролі виробництва (модуль c)
13.1.4. Застосування забезпечення якості виробничого процесу (модуль d1)
13.2. ЧАСТИНА 2. Опис процедур оцінки відповідності
13.2.1. МОДУЛЬ A – внутрішній контроль виробництва
13.2.2. МОДУЛЬ A1. Контроль внутрішнього виробництва плюс контроль тестування товарів
13.2.3. МОДУЛЬ B. ЄС-експертиза типового зразка
13.2.4. МОДУЛЬ C. Відповідність дослідного зразка на основі внутрішнього контролю виробництва
13.2.5. МОДУЛЬ D1. Забезпечення якості виробничого процесу
14. Форма ЄС декларації про відповідності. додаток V.
15. Покрокові дії підприємств – експортерів удобрювати продуктів в єс при переході на вимоги нового регламенту щодо удобрювальних продуктів

 

З питань придбання даної розробки ДП «Черкаський НДІТЕХІМ» звертайтеся:
Тел .: (0472) 36-03-26, 0472 36-10-96.
e-mail: niitehim-office@uch.net, reach_cherkassy@mail.com




Довідник існуючих або проектів законодавчих та нормативно-правових актів у сфері регулювання обігу хімічної продукції в різних країнах світу.» Оновлена версія станом на листопад 2019 року.

Щорічне оновлення Довідника існуючих або проектів законодавчих та нормативно-правових актів у сфері регулювання обігу хімічної продукції в різних країнах світу.

Зміст:

1. Передмова
1.1. Міжнародні сучасні стратегії управління хімічною продукцією, визначення ступеня її небезпеки.
1.2. Загальні визначення
1.3. Структура і зміст Довідника
2. Імплементація SAICM і GHS в країнах світу
2.1. Європа
2.1.1 Європейський союз
2.1.2. Швейцарія
2.1.3. Норвегія
2.1.4. Україна
2.1.5. Туреччина
2.1.6. РФ
2.2. Північна Америка
2.2.1. Канада
2.2.2. США
2.2.3. Мексика
2.3. Південна Америка
2.3.1. Бразилія
2.3.2. Чилі
2.3.4. Колумбія
2.3.5. Коста-Ріка
2.3.6. Аргентина
2.3.7. Гватемала
2.3.8. Венесуела
2.3.9 Уругвай
2.3.10 Перу
2.4. Азіатсько-Тихоокеанський регіон
2.4.1. Австралія
2.4.2. Нова Зеландія
2.4.3. Китай
2.4.4. Японія
2.4.5. Південна Корея
2.4.6. Тайвань
2.4.7. Таїланд
2.4.8. Філіппіни
2.4.9. В’єтнам
2.4.10 Малайзія

З питань придбання даної розробки ДП «Черкаський НДІТЕХІМ» звертайтеся:
Тел .: (0472) 36-03-26, 0472 36-10-96.
e-mail: niitehim-office@uch.net, reach_cherkassy@mail.com




Огляд вимог Директиви 2014/28 / ЄС від 26 лютого 2014 про гармонізацію положень про розміщення на ринку вибухових речовин цивільного призначення та контролю за ними, і порівняння з положеннями Директиви 93/15/ЄЕС

Нова Директива 2014/28/ЄС від 26 лютого 2014 «Про гармонізацію законів держав-членів ЄС, що стосуються розміщення на ринку вибухових речовин для цивільних цілей і нагляд за ними» в більшій частині заснована на Директиві 93/15/ЄЕС від 5 квітня 1993 року про розміщення на ринку і нагляд за вибуховими речовинами для цивільних цілей і Директиві 2004/57/ЄС від 23 квітня 2004 року про ідентифікацію піротехнічних виробів і деяких боєприпасів, які вона відміняє. Директіва 2014/28/ЄС набрала чинності з 20 квітня 2016 року, після чого вищезгадані директиви перестають офіційно діяти.

Зміст:
1. Вступ
2. Огляд нововведень і основних положень
2.1. Сфера дії та визначення
2.2. Обов’язки економічних операторів
1.1.1. Обов’язки виробників
1.1.2. Обов’язки імпортерів
1.1.3. Обов’язки дистриб’юторів
1.1.4. уповноважені представники
1.1.5. Випадки, при яких зобов’язання виробників застосовуються до імпортерів і дистриб’юторів
2.3. Необхідні вимоги безпеки і презумпція відповідності вибухових речовин
2.4. Оцінка відповідності вибухових речовин
2.4.1. Процедура оцінки відповідності
2.4.2. Органи з оцінки відповідності – нотифікованими органи
2.4.3. формальне невідповідність
2.5. Декларація відповідності ЄС для вибухових речовин
2.6. Вибухові речовини, які представляють ризик
2.6.1. Вибухові речовини, які представляють ризик на національному рівні
2.6.2. Вибухові речовини з відповідністю, але які представляють ризик.
2.6.3. Захисна процедура ЄС
2.7. Ідентифікація та відстеження вибухових речовин
2.8. Додаткові вимоги
2.9. Кореляційна таблиця

З питань придбання даної розробки ДП «Черкаський НДІТЕХІМ» звертайтеся:
Тел .: (0472) 36-03-26, 0472 36-10-96.
e-mail: niitehim-office@uch.net, reach_cherkassy@mail.com




Практикум-провідник «Актуальне законодавство ЄС у сфері хімічної безпеки, провідні керівництва і інструментарій щодо виконання вимог нормативно-правових актів ЄС»

В даному практикумі зібрані всі посилання на першоджерела і актуальні консолідовані версії нормативно-правових актів ЄС, бази даних і інструментарій, створений в допомогу хімічним підприємствам для виконання всіх відповідних вимог.

Содержание:
1. Введение
2. Химические вещества и смеси (Регламент REACH и CLP)
2.1. Нормативно правовые акты
1.1.1. Регламент EC №1907/2006 REACH
1.1.2. Регламент ЕС №1272/2008 CLР
2.2. Руководства
2.2.1. ECHA
2.2.2. CEFIC
2.3. IT инструменты
2.3.1. REACH-IT
2.3.2. IUCLID
2.3.3. CHESAR
2.3.4. QSAR Toolbox
2.3.5. Модели для проведения оценки воздействия
2.4. Полезные ссылки
2.4.1. Облачные сервисы ЕСНА
2.4.2. Обсерватория Европейского союза для наноматериалов
2.4.3. TOXNET
2.4.4. GESTIS
2.3.6. Другие полезные ссылки
3. Пестициды и дезинфектанты
3.1. Нормативно правовые акты
2.3.7. Регламент BPR (EС) №528/2012
3.2. Руководства
3.3. IT инструменты
3.3.1. R4BP 3
3.3.2. SPC Editor
3.4. Полезные ссылки
4. Удобрения
4.1. Нормативно правовые акты
4.1.1. Регламент (ЕС) №2003/2003
4.1.2. Новый Регламент по удобренческим материалам
4.2. Руководства
4.3. Полезные ссылки
5. Моющие средства
5.1. Нормативно правовые акты
5.1.1. Регламент (EC) №648/2004
5.2. Руководства
5.3. Полезные ссылки
6. Взрывчатка и пиротехнические изделия
6.1. Нормативно правовые акты
6.1.1. Директива №2014/28/ЕС
6.1.2. Директива №2013/29/ЕС
6.2. Руководства
6.3. Полезные ссылки
7. Строительная продукция
7.1. Нормативно правовые акты
7.1.1. Регламент (ЕС) №305/2011
7.2. Руководства
7.3. Полезные ссылки

 

З питань придбання даної розробки ДП «Черкаський НДІТЕХІМ» звертайтеся:
Тел .: (0472) 36-03-26, 0472 36-10-96.
e-mail: niitehim-office@uch.net, reach_cherkassy@mail.com




Практикум «Проведення оцінки впливу хімічної речовини з використанням даних вимірювання або принципів моделювання при проведенні оцінки хімічної безпеки»

В даному практикумі висвітлені процедури оцінки передбачуваного або реального впливу хімічної речовини як одного з невід’ємних процесів при проведенні оцінки хімічної безпеки.

Зміст:
1. Введення
2. Принципи розробки сценарію впливу та вибору умов використання
3. Визначення оціночних рівнів впливу з використанням методів моделювання або вимірювань
4. Оцінка впливу на робочому місці
4.1. Види та шляхи впливу на професійних робочих
4.2. Підготовка та вибір стратегії проведення оцінки
4.3. Визначення вихідних даних
4.4. Процедура оцінки впливу
4.4.1. Використання даних вимірювань
4.4.2. Використання моделей оцінки впливу і інструментарій
5. Оцінка впливу на навколишнє середовище
5.1. Основні принципи проведення оцінки
5.2. оцінка викидів
5.2.1. Загальні принципи і формули
5.2.2. Визначення вихідних даних відповідно до умов використання
5.3. Процедура оцінки впливу
5.4. Використання моделей оцінки впливу і інструментарій
5.4.1. EUSES
5.4.2. TGD excel-лист
5.4.3. Інші моделі

 

З питань придбання даної розробки ДП «Черкаський НДІТЕХІМ» звертайтеся:
Тел .: (0472) 36-03-26, 0472 36-10-96.
e-mail: niitehim-office@uch.net, reach_cherkassy@mail.com




Практикум «Розробка та оновлення технічного досьє для цілей реєстрації хімічних речовин не-ЄС виробником відповідно до вимог Регламенту REACH в програмному забезпеченні IUCLID 6»

Починаючи з 21 червня 2016 року Європейське хімічне агентство приймає заявки на реєстрацію хімічних речовин, які створені тільки в ПО IUCLID 6 або безпосередньо в системі REACH-IT.

IUCLID зазнав ряд серйозних змін внаслідок постійної діяльності ЕСНА в напрямку поліпшень правозастосування Регламенту REACH. В практикумі будуть дані чіткі роз’яснення по роботі в середовищі IUCLID 6, правильного заповнення полів технічного досьє для розробки валидного досьє, яке пройде перевірку в системі REACH-IT.

Зміст:
1. Введення
2. ПО IUCLID 6
2.1. Системні вимоги та встановлення
2.2. Шаблони досьє, набори даних по речовині і плагіни програми
2.3. Інформаційні вимоги до технічного досьє
3. Розробка досьє-запиту
3.1. Секція 1 «Загальна інформація»
3.1.1. Підрозділ 1.1 «Ідентифікація»
3.1.2. Підрозділ 1.2. «Склад»
3.1.3. Підрозділ 1.3. «Ідентифікатори»
3.1.4. Підрозділ 1.4. «Аналітична інформація»
3.2. Секція 3 «Виробництво, використання і вплив»
3.3. Секція 14 «Інформаційні вимоги»
4. Розробка технічного реєстраційного досьє другорядним учасником спільної реєстрації
4.1. Секція 1 «Загальна інформація»
4.1.1. Підрозділ 1.1 «Ідентифікація»
4.1.2. Підрозділ 1.2. «Склад»
4.1.3. Підрозділ 1.3. «Ідентифікатори»
4.1.4. Підрозділ 1.4. «Аналітична інформація»
4.1.5. Підрозділ 1.5. «Спільна реєстрація»
4.1.6. Підрозділ 1.7. «Постачальники»
4.2. Секція 3 «Виробництво, використання і вплив»
4.2.1. Підрозділ 3.2. «Розрахункова кількість (тоннаж)»
4.2.2. Підрозділ 3.3. «Виробничі майданчики»
4.2.3. Підрозділ 3.4. «Інформація про суміші»
4.2.4. Підрозділ 3.5. «Інформація про використання та вплив»
4.2.5. Підрозділ 3.6. «Не рекомендовані види використання»
4.2.6. Підрозділ 3.7. «Екологічна оцінка за сукупністю джерел»
4.3. Секція 11 Керівництво з безпечного використання.
4.4. Секція 13 Звіти за оцінками
4.5. Секція 14 Інформаційні вимоги
4.5.1. Критерії Додатка III
4.5.2. Ухилення від подання певної інформації спільно
5. Перевірка досьє плагінами IUCLID
6. Експорт та збереження досьє.

З питань придбання даної розробки ДП «Черкаський НДІТЕХІМ» звертайтеся:
Тел .: (0472) 36-03-26, 0472 36-10-96.
e-mail: niitehim-office@uch.net, reach_cherkassy@mail.com




Практикум «Правила і процедури проведення інспектування українських підприємств хімічної промисловості національними компетентними органами. Права і обов’язки компетентних органів і економічних операторів. Передумови успішного проходження інспектування. »

Даний практикум розроблений для хімічних підприємств, юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, які здійснюють виробництво або реалізацію різної хімічної продукціі.

В практикумі освітлені процедури проведення державного нагляду хімічних компаній і продукції, що надається на ринку або виробляється, з метою гарантування безпеки для здоров’я людини і довкілля, а також запобігання надзвичайних сітуацій. В практикумі не розглядаються передумови і процедури державного нагляду за фінансовими операціями компаній, формальною організацією їх діяльності і т.д.

Цільова аудиторія практикуму не включає виробників фармацевтичної і ветеринарної продукції, харчової продукції, кормової продукції, ядерних матеріалів, продукції військового призначення, хоча багато описаних процедур державного нагляду можуть торкнутися і таких компаній, тому що в сфері своєї діяльності вони використовують хімічні речовини, в тому числі небезпечні, здійснюють викиди таких речовин або їх похідних в екологічні середовища і піддають ризику впливу своїх співробітників.

Зміст
1. Введення
2. Основні нормативно-правові акти у сфері безпеки виробництва та використання хімічної продукції протягом усього життєвого циклу
2.1. Нормативно-правова база в сфері охорони навколишнього середовища
2.2. Нормативно-правова база у сфері забезпечення охорони праці
2.3. Нормативно-правова база у сфері техногенної безпеки
2.4. Нормативно-правова база в сфері безпечності продукції
2.5. Нормативно-правова база у сфері безпеки перевезень
3. Органи державного контролю
3.1. Державна екологічна інспекція України
3.1.1. Нормативно-правова база діяльності органу
3.1.2. Процедура проведення перевірок
3.1.3. Область перевірок, підтвердження відповідності та необхідна документація
3.2. Державна служба України з питань праці
3.2.1. Нормативно-правова база діяльності органу
3.2.2. Процедура проведення перевірок
3.2.3. Область перевірок, підтвердження відповідності та необхідна документація
3.3. Державна служба України з надзвичайних ситуацій
3.3.1. Нормативно-правова база діяльності органу
3.3.2. Процедура проведення перевірок
3.3.3. Область перевірок, підтвердження відповідності та необхідна документація
3.4. Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів
3.4.1. Нормативно-правова база діяльності органу
3.4.2. Процедура проведення перевірок
3.4.3. Область перевірок, підтвердження відповідності та необхідна документація
3.5. Мораторій на перевірки, можливості проведення планових та позапланових перевірок, оновлення законодавства

З питань придбання даної розробки ДП «Черкаський НДІТЕХІМ» звертайтеся:
Тел .: (0472) 36-03-26, 0472 36-10-96.
e-mail: niitehim-office@uch.net, reach_cherkassy@mail.com




Практикум “Європейські критерії приоритизации особливо небезпечних речовин (SVHC) для їх внесення до Додатку XIV (Список речовин, які підлягають авторизації)».

Речовини з певними небезпечними властивостями, які завдають особливої ​​шкоди здоров’ю людини або навколишньому середовищу, згідно з новими світовими тенденціями (зокрема – європейській) розглядаються окремо, досліджуються глибше, і часто для таких речовин накладаються обмеження або заборони для деяких, або для всіх видів використання.

Внаслідок того, що систематично проводяться поглиблені дослідження небезпечних властивостей, такі речовини можуть бути виявлені серед раніше порівняно безпечних речовин, і в подальшому – регламентовані. Метою такої регламентації і накладення обмежень є належний контроль ризиків, пов’язаних з використанням таких речовин, а також повне виведення таких речовин з ринку ЄС з перехідними строками, але для використання перехідних положень такиз заборон необхідно проходити процедуру авторизації (надання тимчасового дозволу використання).

Згідно зі статтею 57 REACH і відповідних додатків до Регламенту встановлено критерії визначення речовини як особливо небезпечного – SVHC.

A substance of very high concern (SVHC) – дослівно перекладається як речовина, що викликає особливе занепокоєння. Речовини, ідентифіковані як SVHC вносяться в перелік речовин-кандидатів на авторизацію – Candidate list. Надалі, крім реєстрації вони можуть підлягати процедурі отримання дозволу для певних видів використання, після внесення SVHC-речовини в Додаток XIV Регламенту REACH.

Зміст
1. Визначення особливо небезпечної речовини SVHC
1.1. Визначення згідно з Регламентом № 1907/2006 REACH
1.2. Критерії віднесення речовини до категорії особливо небезпечних.
1.3. Додаток XIV до Регламенту (ЄС) № 1907/2006 REACH.
2. Пріоритезація особливо небезпечних речовин SVHC для внесення до Додатку XIV до Регламенту (ЄС) № 1907/2006 REACH
2.1. Процедура і цілі пріоризації
2.2. Оновлений підхід до пріоризації SVHC речовин
2.3. Джерела інформації для пріоритезації та її якість
2.4. Процедура оцінки критеріїв статті 58 (3) по пріоризації SVHC речовин
2.4.1. Небезпечні властивості речовин
2.4.2. Тоннаж
2.4.3. Широкі застосування, що припускає неконтрольований вплив
2.4.4. Можливі уточнення результатів оцінки при наявності додаткової інформації
2.4.5. Загальний бал
2.4.6. Визначення пріоритетності
3. Особливо небезпечні речовини
3.1. Перелік речовин-SVHC, кандидатів на авторизацію
3.2. Перелік речовин, які підлягають авторизації
3.3. Проекти рекомендацій ЕСНА по включенню SVHC-речовин в Додаток XIV до Регламенту REACH.
3.4. Реєстри намірів щодо ідентифікації речовин як особливо небезпечних (SVHC)
3.4.1. Поточні наміри щодо ідентифікації особливо небезпечних речовин як SVHC
3.4.2. Скасовані пропозиції по ідентифікації особливо небезпечних речовин як SVHC
3.4.3. Подані пропозиції щодо ідентифікації особливо небезпечних речовин як SVHC

 

З питань придбання даної розробки ДП «Черкаський НДІТЕХІМ» звертайтеся:
Тел .: (0472) 36-03-26, 0472 36-10-96.
e-mail: niitehim-office@uch.net, reach_cherkassy@mail.com




Практикум «Небезпечні хімічні речовини, суміші та вироби, що їх містять. Існуючі і прогнозовані обмеження використання в розрізі країн. Практичні рекомендації для національних експортерів»

Речовини з певними небезпечними властивостями, які завдають особливої ​​шкоди здоров’ю людини або навколишньому середовищу, згідно з новими світовими тенденціями розглядаються окремо, досліджуються глибше, і часто для таких речовин накладаються обмеження або заборони для деяких, або для всіх видів використання. Внаслідок систематичних досліджень такі речовини можуть бути виявлені серед раніше порівняно безпечних речовин, і в подальшому – регламентовані. Метою такої регламентації і накладення обмежень є належний контроль ризиків, пов’язаних з використанням цих речовин.

Так чи інакше, критерії віднесення хімічної речовини до категорії особливо небезпечних і пріоритизації ґрунтується на чинній класифікації небезпеки в певній країні. Методики і способи внесення речовини в переліки особливо небезпечних відрізняються від країни до країни, в залежності від вимог відповідних нормативно-правових актів, але все ж вони схожі й спрямовані на виявлення виражених канцерогенних, мутагенних і високотоксичних властивостей речовини, а також здатності речовини акумулюватися в екологічних і біологічних системах. Найбільш розвинений і сучасний підхід для ідентифікації речовини як особливо небезпечної представлений в Регламенті EC №1907/2006, а також він здебільшого повторюється в подібних регламентах інших країн світу

Зміст
1. Визначення небезпечних хімічних речовин
1.1. Визначення небезпечної хімічної речовини
1.2. Критерії віднесення речовини до категорії особливо небезпечних, пріоритетних
1.3. Класифікація небезпеки хімічної продукції
1.3.1. Класифікація небезпеки відповідно до GHS
1.3.2. Класифікаціянебезпеки, чинна в Україні
1.4. Міжнародні конвенції, що стосується заборон і обмежень небезпечних хімічних речовин.
1.4.1. Роттердамська конвенція
1.4.2. Стокгольмська конвенція
1.4.3. Мінаматская конвенція
1.4.4. Конвенція із заборони хімічної зброї (CWC)
2. Обмеження використання і / або заборона надання на ринку
2.1. Процедура встановлення обмежень чи заборон на прикладі Регламенту REACH.
2.2. Аналіз обмежень в різних країнах
2.2.1. ЄС
2.2.2. США і Канада
2.2.3. Китай
2.2.4. Митний союз
2.2.5. Україна
3. Рекомендації для національних експортерів і учасників внутрішнього ринку хімічної продукції

З питань придбання даної розробки ДП «Черкаський НДІТЕХІМ» звертайтеся:
Тел .: (0472) 36-03-26, 0472 36-10-96.
e-mail: niitehim-office@uch.net, reach_cherkassy@mail.com