Цей довідник є «живим» документом, у якому представлені відповіді на загальні та специфічні запитання, що задають представники промисловості, громадськості та інших заінтересованих сторін включно з органами влади, щодо
законодавчих змін України у сфері хімічної безпеки та обігу хімічних речовин, які відбулися та продовжуються внаслідок прийняття базового Закону України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» №
2804-IX від 01.12.2022.

Зміст
Запитання 1: Яка сфера дії Закону, зважаючи на введення нових визначень щодо продукції та діяльність яких суб’єктів господарювання підпадає під сферу дії нового законодавства?

Запитання 2: У частині третій статті 3 визначено, що дія цього Закону не поширюється на діяльність, пов’язану з виробництвом, імпортом, експортом, обігом, використанням, утилізацією та/або видаленням активних фармацевтичних препаратів, пестицидів і агрохімікатів (включно з добривами), біоцидів, дезінфекційних засобів, які усі підпадають під визначення «хімічна продукція», а тому припущення, що вони повинні підпадати під сферу Закону є логічним. Яким чином слід вирішувати цей юридичний дисонанс та як визначатися з обов’язками відповідним суб’єктам господарювання?

Запитання 3: Деякі обов’язки суб’єктів господарювання не досить зрозумілі щодо практики їх виконання: яким чином визначати альтернативні хімічні речовини для їх використання в технологічному процесі замість небезпечних хімічних речовин?

Запитання 4: Деякі обов’язки суб’єктів господарювання не досить зрозумілі: що таке ризик-орієнтований підхід до управління хімічною безпекою та хімічною продукцією та як він запроваджується у систему управління?

Запитання 5: Деякі обов’язки суб’єктів господарювання не досить зрозумілі: які заходи щодо запобігання виникненню хімічних інцидентів необхідно здійснювати суб’єктам? Що таке хімічний інцидент?

Запитання 6: Деякі обов’язки суб’єктів господарювання потребують пояснень: яким чином необхідно ідентифікувати хімічні речовини?

Запитання 7: Законом встановлюється новий центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки, та який наділяється великим спектром повноважень у цій сфері. Що це за орган, коли він буде створений та почне функціонувати?

Запитання 8: Яким чином буде перевірятися виконання обов’язків суб’єктами господарювання?

Запитання 9: Статтями 22 та 26 встановлюється процедура моніторингу та реєстрації загроз хімічній безпеці. Що це за процес та яке він вплине на діяльність суб’єктів господарювання та загальне населення України?

Запитання 10: Яким чином буде функціонувати Інформаційна система забезпечення хімічної безпеки? Хто буде здійснювати її адміністрування та хто буде мати доступ до даних?

Запитання 11: Статтею 27 встановлюються вимоги до нормування у сфері забезпечення хімічної безпеки із затвердженням різноманітних ГДК та ГДВ. Чому положення щодо нормування встановлені паралельно з визначенням орієнтовно безпечних рівнів впливу? Чи є ці показники однаковими, тотожними або різними?

Запитання 12: Законом встановлені зовсім нові вимоги щодо запобігання терористичним актам та диверсіям з використанням хімічних речовин подвійного використання. Як будуть визначатися хімічні речовини подвійного використання? Як треба діяти суб’єкту господарювання, якщо він провадить діяльність на цільовому об’єкті? Яким чином буде визначатись чи відноситься той чи інший виробничий або складський об’єкт до цільових об’єктів?

Запитання 13: Статтями 35 та 36 Законом встановлюється класифікація небезпечності та правила маркування класифікованої хімічної продукції відповідно до Узгодженої на глобальному рівні системи класифікації небезпеки та маркування хімічної продукції (GHS). Чи будуть однакові класифікації небезпечності відповідно до іноземних нормативно-правових актів, що імплементують GHS у тій чи іншій країні або союзі з українськими? Чи можна використовувати існуюче маркування GHS для надання хімічної продукції на ринку України, або його треба буде змінювати?

Запитання 14: Яким підзаконним актом КМУ буде встановлені детальні критерії класифікації небезпечності та правила маркування класифікованої хімічної продукції?

Запитання 15: Законом встановлено, що виробники або імпортери подають дані про класифікацію небезпечності для хімічних речовин, які вводяться в обіг, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері забезпечення хімічної безпеки. Яким чином повинні будуть подаватись ці дані та який їх обсяг?

Запитання 16: Що таке інформація про небезпеку?

Запитання 17: Які хімічні речовини підлягають державній реєстрації?

Запитання 18: Частинами 9-10 Статті 38 встановлюється процес спільної подачі частини реєстраційних заявок для однакових хімічних речовин. Яким чином буде реалізовуватись цей процес?

Запитання 19: Статтею 38 передбачаються три типи державної реєстрації. У чому полягає різниця? Чим проміжна хімічна речовина відрізняється від звичайної?

Запитання 20: Статтею 38 передбачено, що хімічні речовини, які не пройшли процедуру ідентифікації відповідно до статті 37 цього Закону, не допускаються до державної реєстрації. Як це недопущення буде запроваджене на практиці?

Запитання 21: Статтею 40 встановлено, що виробники або імпортери хімічної продукції повинні надати її споживачу паспорт безпечності хімічної продукції або інструкцію з безпечного використання. Яка різниця між цими документами? Чи паспорт безпечності повинен відповідати чинному ДСТУ ГОСТ 30333?

Запитання 22: Статтею 41 встановлена вимога щодо зазначення інформації про небезпечні властивості хімічної продукції на непромаркованій тарі, у якій зберігається небезпечна хімічна продукція. Яким чином необхідно зазначати цю інформацію?

Запитання 23: Частиною третьою Статті 42 встановлені специфічні вимоги до перевезення небезпечної хімічної продукції. Яким чином необхідно супроводжувати продукцію паспортом безпечності? Чи має на увазі Закон обов’язок щодо встановлення GPS-трекерів на транспортні засоби?

Запитання 24: Статтею 45 встановлюється рамкове положення щодо введення процесу накладання обмеження використання хімічних речовин. Яким чином будуть накладатися обмеження і хто цей захід буде здійснювати? Якої продукції стосуються вимоги кожного з обмежень?

Запитання 25: Статтею 47 встановлюється дозвільна процедура для використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку. Що мається на увазі під виведенням з ринку? Чи всі хімічні речовини, які пріоритизовані як особливо небезпечні будуть виводитися з ринку? Які критерії визначення тих речовин, які потребують виведення з ринку?

Запитання 26: Статтею 48 запроваджуються дозвільна процедура надання повідомлень про використання альтернативної назви хімічної речовини в інформаційному супроводі хімічної продукції та їх реєстрації. Що включає інформаційний супровід та які альтернативні назви можна використовувати?

Запитання 27: Статтею 49 запроваджується процедура надання дозволу на використання отруйної хімічної речовини. Яким чином буде визначатися, чи належить речовина до отруйних? Чи встановлені для цього процесу у якості звільнення нижні пороги кількості або концентрацій, як для державної реєстрації чи дозволу на використання особливо небезпечних хімічних речовин, що виводяться з ринку? Які особливості цієї дозвільної процедури?

Запитання 28: Яка мета планування управління хімічною безпекою згідно зі Статтею 58? Як це вплине на діяльність суб’єктів господарювання та органів влади?

Запитання 29: Статтею 66 вводяться положення щодо інформаційного забезпечення у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією. Яке відображення застосування цієї статті буде на практиці?

Запитання 30: Чому у Розділі XI Міжнародне співробітництво у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією Стаття 75 (Особливості транскордонного перевезення ртуті та її сполук) містить детальні процедури щодо одного напрямку виконання міжнародних договорів, а для інших Конвенцій положення зазначені рамково?

http://www.reach.ck.ua/zmist-praktikuma-z-rozrobki-pb.html

Метою цього аналітичного дослідження є огляд чинної Європейської системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (EU ETS) та майбутнього Механізму прикордонного вуглецевого коригування (EU CBAM), визначення ступеню гармонізації відповідного українського законодавства у цій сфері та надання прогнозів фінансового впливу на українських експортерів певних видів продукції в ЄС внаслідок початку дії EU CBAM.

Також основною метою цього дослідження є надання швидкого розуміння загального механізму європейської системи EU ETS та EU CBAM, їх структурних елементів та їх взаємозв’язків, тому специфічні технічні особливості та адміністративні процедури цих систем детально у цьому дослідженні не розглядаються, вони будуть предметом окремих досліджень.

Висновки цього дослідження базуються на наявній доступній інформації та логічних міркуваннях розробника.

Цей практикум розроблений з метою аналізу небезпечності хімічних речовин, зареєстрованих як небезпечних факторів, створення методології їх розподілу за небезпечними властивостями для здійснення додаткових регуляторних заходів відповідно до майбутнього законодавства України у сфері управління хімічною безпекою.

Практикум призначений для використання відповідальними співробітниками суб’єктів господарювання та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких пов’язана з регулюванням обігу хімічних речовин.

Значна частина практикуму виконана у форматі таблиці Excel, у якій зазначені всі хімічні речовини із державного реєстру небезпечних факторів, їх класифікація небезпеки відповідно до GHS, попередня пріоритизація за критеріями особливо небезпечних та отруйних хімічних речовин.

Цей практикум розроблений з метою полегшення пошуку необхідної та валідної інформації про небезпечність хімічних речовин та результатів оцінок ризиків їх застосування, яка опублікована Європейським хімічним агентством (ЕСНА) на своєму веб-сайті.

У практикумі навмисно надається мінімум посилань на сторінки сайту ЕСНА з метою швидкого навчання професіоналів орієнтуватися на сайті, оскільки ЕСНА часто оновлює свій сайт, змінюються посилання, їх назви, але сам алгоритм залишається сталим.

Для користування сайтом ЕСНА та аналізу даних необхідне знання англійської мови або кооперація спеціалістів із перекладачем.

Регламентом CLP передбачено призначення певних органів влади або установ у будь-якій країні ЄС як токсикологічних центрів, основним завданням яких є розробка та надання лікувальним закладам та службам невідкладної медичсної допомоги рекомендацій щодо наждання першої допомоги та подальшого лікування осіб, уражених небезпечними сумішами хімічних речовин.

В свою чергу суб’єкти господарювання повинні надати до цих органів інформацію щодо складу та небезпечності сумішей, які вони надають на ринках країн ЄС, присвоюючи особливий ідентифікатор та розміщуюючи його у маркуванні продукції.

У практикумі висвітлюються ці процеси а також надаються рекомендації не-ЄС постачальникам щодо надання інформації імпортерам ЄС зі збереженням конфіденційної інформації.

У цьому практикумі висвітлюються вимоги до використання хімічних речовин, які підлягають реєстрації відповідно до Регламенту REACH, та які можуть бути зареєстрованою за спрощеною процедурою – реєстрації проміжних хімічних речовин, несприятливий вплив яких має бути повністтю мінімізований та контрольований.

Головна умова – використання речовини у так званих строго контрольованих умовах, про що для можливості проходження за спрощеною процедурою треба навести певні докази.

У практикумі наводяться визначення та приклади такого використання речовин, стандартна доказова база та приводяться приклади розробки реєстраційного досьє для проміжних речовин.

Даний Практикум має за мету проаналізувати та викласти сучасну практику розробки стандартів та аналогічних нормативно-технічних документів на промислових підприємствах.

З іншого боку, його розробка викликана необхідністю зібрати, проаналізувати та систематизувати усю професійну інформацію, яка присвячена проблемам стандартизації на рівні промислових підприємств та системно викласти цю інформацію з відповідними авторськими коментарями та роз’ясненнями.

Даний Практикум є аналітичним документом практичного призначення, який розроблений  в рамках надання інформаційно-консультативної допомоги відповідним профільним структурним підрозділам та спеціалістам промисловим підприємств з питань стандартизації.

Даний Практикум розроблений для підприємств-виробників добрив і компаній-трейдерів з метою роз’яснення положень і надання рекомендацій з підготовки до переходу на нові правила поставок продукції на ринок ЄС при експорті добрив.

Нові правила введені Регламентом (ЄС) 2019/1009, що встановлює правила надання на ринку удобрювальних продуктів ЄС, маркування знаком CE і вносить поправки в Регламенти (ЄС) № 1069/2009 і (ЄС) № 1107/2009. Новий Регламент замінив Регламент  № 2003/2003 від 13 жовтня 2003 року щодо добрив.

Щорічне оновлення Довідника існуючих або проектів законодавчих та нормативно-правових актів у сфері регулювання обігу хімічної продукції в різних країнах світу за регіонами: Європа, Північна Америка, Південна Америка, Азіатсько-Тихоокеанський регіон.