1 серпня 2025 року Суд Європейського Союзу ухвалив остаточне рішення у справі щодо класифікації порошкоподібного діоксиду титану (TiO₂). Суд відхилив апеляції Франції та Єврокомісії та підтвердив рішення 2022 року про скасування класифікації TiO₂ як речовини, що «підозрюється у канцерогенності при вдиханні».

Суд дійшов висновку, що наявні дані на тваринах (пухлини у щурів) не можуть напряму екстраполюватися на людину, оскільки ефект був зумовлений перевантаженням легень частинками, а не власне канцерогенними властивостями речовини. Таким чином, підстав для класифікації TiO₂ як канцерогену немає.

Рішення означає, що виробники більше не зобов’язані маркувати продукцію з TiO₂ попередженням H351 «Може викликати рак при вдиханні». Водночас Єврокомісія може ініціювати нову переоцінку, якщо будуть надані переконливі наукові докази.

24 липня 2025 року Європейська Комісія ухвалила поправку до Регламенту (ЄС) 2019/1021 про стійкі органічні забруднювачі (POPs), якою істотно знижено допустимі залишкові концентрації п’яти поліброваних дифенілових етерів (ПБДЕ) у виробах, виготовлених з вторинної сировини.

Оновлені норми передбачають поетапне зменшення лімітів для ПБДЕ в іграшках, товарах для догляду за дітьми та побутових виробах з перероблених матеріалів. Цей крок спрямований на посилення захисту здоров’я людей та довкілля від впливу речовин, що є стійкими, біоакумулятивними та токсичними.

Нагадаємо, що ПБДЕ були включені до Додатку A Стокгольмської конвенції ще у 2009 році, що передбачає їх глобальне вилучення. Попри заборону виробництва, ПБДЕ все ще потрапляють у нові вироби через використання рециклінгу. Діючі правила дозволяли залишкову концентрацію до 500 мг/кг як слід незумисного забруднення (UTC) у сумішах або виробах.

Нові обмеження, які буде впроваджено поступово, є частиною загальної стратегії ЄС щодо мінімізації ризиків, пов’язаних з токсичними речовинами у циркулярній економіці.

Агентство з охорони довкілля Великої Британії завершило масштабне дослідження щодо пріоритизації хімічних речовин, що використовуються у складі автомобільних шин. У звіті, опублікованому в липні 2025 року, визначено 61 речовину (включаючи деякі продукти трансформації), потенційно небезпечну для довкілля унаслідок викиду частинок зношених шин (TWP) та подальшого вимивання хімікатів у ґрунт і воду.

🔬 Мета дослідження

Проєкт мав на меті визначити, які шинні добавки становлять екологічний ризик, враховуючи:

• небезпечні властивості речовин,

• обсяг їхнього використання на ринку,

• потенційний вплив на довкілля за допомогою моделювання (EUSES, TWP‑сценарій).

📊 Результати

Всі речовини було класифіковано за чотирма категоріями:

• «Суттєвий ризик» (Of concern) — 14 речовин

• «Потенційний ризик» (Of potential concern) — 29

• «Низький ризик» — 14

• «Неможливо оцінити» — 4 (через нестачу даних)

Після цього до подальшої поглибленої оцінки відібрано 18 речовин:

• усі 14 із категорії «суттєвого ризику»,

• декілька найбільш небезпечних із категорії «потенційного ризику»,

• а також 2 продукти трансформації, щодо яких у науковій літературі вже є застереження щодо токсичності.

🧪 Цікаві спостереження

• Оцінка за ризиком (risk-based) та оцінка за небезпечністю (hazard-based) дали суттєво різні результати.

• Відомі забруднювачі, як-от цинк оксид, октилфенол, бензотриазол, отримали високі бали за hazard‑оцінкою, але опинились на нижніх позиціях у ризик-рейтингу.

• Натомість вулканізуючі агенти DCBS і MBTS, а також антіозонанти PPD і продукти їхнього розкладу — виявилися найбільш пріоритетними з погляду ризику.

🧭 Рекомендації

У звіті запропоновано:

• провести докладнішу оцінку речовин PPD (найвищий пріоритет),

• організувати моніторинг у чутливих середовищах — воді, осаді, ґрунтах — для речовин з найвищими ризиками,

• враховувати розбіжності в інформативності щодо добре вивчених речовин і менш відомих шинних добавок.

📌 Висновок

Це дослідження стало однією з перших систематичних спроб ранжувати хімічні речовини в шинах за реальними ризиками для довкілля. Хоча поки не йдеться про заборони, учасникам ринку варто звернути увагу на речовини, віднесені до пріоритетних, та стежити за подальшими регуляторними діями.

24 липня 2025 року набули чинності зміни до Регламенту (ЄС) № 2019/1021 про стійкі органічні забруднювачі (POPs), які передбачають зниження граничних значень для PBDE (полібромдифенілових етерів) — речовин, що використовувалися як антипірени в електроніці, меблях і пластмасах.

🔹 Чому це важливо:

PBDE залишаються у вторинній сировині, хоча вже давно заборонені до виробництва в ЄС. Нові норми мають на меті мінімізувати «спадкове забруднення», особливо у товарах із переробленого пластику.

🧪 Нові обмеження PBDE:

• • У виробах і сумішах:

    • 🔻 До 350 мг/кг з 30 грудня 2025 року;

    • 🔻 До 200 мг/кг з 30 грудня 2027 року.

📊 Зведена таблиця нових обмежень PBDE у виробах відповідно до Регламенту (ЄС) № 2019/1021:

🏭 Кого стосуються зміни:

• переробники полімерів;

• виробники побутової електроніки, меблів, будівельних матеріалів;

• виробники дитячої продукції (іграшки, меблі, текстиль);

• імпортери товарів до ЄС, що містять пластик.

🧫 Методи контролю:

• XRF-аналіз (рентгенофлуоресцентний),

• GC-MS (газова хроматографія–мас-спектрометрія).

Нові порогові значення знаходяться в межах чутливості стандартних аналітичних методів.

⚖️ Баланс між переробкою та безпекою

Єврокомісія підкреслює: нові вимоги не протиставляються цілям циркулярної економіки, а забезпечують безпечне повторне використання матеріалів. Основний акцент — на прозорості походження сировини та відповідальному рециклінгу.

📅 18 липня 2025 року Європейська Комісія затвердила нові обов’язкові гігієнічні нормативи для низки канцерогенних речовин у межах 6-ї редакції Директиви про канцерогени, мутагени та речовини, що токсично впливають на репродукцію (CMRD).

Ці зміни мають на меті попередити щонайменше 1 700 випадків раку легенів і 19 000 інших професійно зумовлених захворювань протягом наступних 40 років у межах ЄС.

🔹 Нові граничні значення:

🧪 Кобальт та його неорганічні сполуки:

• 0,01 мг/м³ (інгаляційна фракція)

• 0,0025 мг/м³ (респірабельна фракція)

• Перехідний період на 6 років: 0,02 мг/м³ та 0,0042 мг/м³

🛢 Поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ, PAHs):

• Основна межа: 0,00007 мг/м³

• Тимчасова (перехідна) для металургії: 0,00014 мг/м³
  Особлива увага — сполукам, що містять бензо[а]пірен.

🧼 1,4-Діоксан:

• ГДК за 8 годин: 7,3 мг/м³

• Короткочасний вплив: 73 мг/м³

• Біологічний орієнтир: 45 мг HEAA/г креатиніну в сечі

⚠️ Зварювальні дими — тепер офіційно у сфері CMRD

Вперше до Додатку I CMRD внесено зварювальні дими, які можуть містити канцерогенні речовини (наприклад, Cr(VI) або кадмій). Навіть без класифікації за CLP, підприємства мають проводити ризик-оцінки та контролювати експозицію.

🌍 Що робити

Зміни вплинуть на:

• виробників акумуляторів, фармацевтики, зварювальників;

• металургію, ливарні, переробку хімікатів;

• регуляторів, санітарних лікарів та експортерів до ЄС.

🔁 Гармонізація OEL у межах ЄС також означає:

• підвищену прозорість вимог;

• посилення контролю та перевірок;

• стимулювання заміни небезпечних речовин та інновацій.

📅 Коли починає діяти?

Директива набула чинності 18 липня 2025 року.
Базовий термін адаптації — 2 роки, однак для окремих секторів дозволено перехідні періоди до 6 років.

У грудні 2024 року ООН ухвалила 11-ту редакцію GHS. Документ набирає чинності у вересні 2025 року і принесе суттєві зміни для всіх секторів, що працюють з хімічними речовинами — від виробництва й транспортування до кінцевого використання.

🆕 Новий клас небезпечності: «Небезпечно через внесок у глобальне потепління»

Ключовим нововведенням є запровадження нового класу небезпечності:
«Небезпечно через внесок у глобальне потепління» (Hazardous by contributing to global warming).

Ця класифікація застосовується до речовин або сумішей, які містять щонайменше 0,1% інгредієнта, включеного до Монреальського протоколу і мають значення Global Warming Potential (GWP).

Нове маркування включатиме:

• Сигнальне слово: Увага (Warning);
• Попереджувальна фраза: «Шкодить здоров’ю населення та довкіллю через внесок у глобальне потепління».

🧪 Методи тестування сенсибілізації шкіри

Розділ 3.4 оновлено з акцентом на неінвазивні методи оцінки сенсибілізації шкіри:

• in vitro, in chemico та визначені підходи (Defined Approaches);
• використання даних на людях, зокрема патч-тестування та епідеміологічні дослідження.

Оновлення базуються на протоколах OECD та спрямовані на зменшення використання тварин у тестуванні, відповідно до сучасних етичних норм.

💨 Аерозолі, прості асфіксанти та оновлення запобіжних фраз

• Уточнено правила класифікації аерозолів та речовин під тиском, з урахуванням специфіки транспортування;
• Введено новий розділ Додатку 11 щодо простих асфіксантів — газів, що витісняють кисень у замкнених просторах;
• Оновлено запобіжні фрази (наприклад, P320–P323) — для кращого розуміння і швидкої першої допомоги.

👥 Що робити

Вимоги GHS Rev. 11 стосуються усіх учасників обігу хімічної продукції:
виробників, імпортерів, експортерів, логістичних компаній, роздрібної торгівлі, регуляторів та фахівців з охорони праці й довкілля.

🗓 Впровадження: з вересня 2025 року.

Відповідно до вимог Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції, суб’єкти господарювання (виробники, імпортери, постачальники та інші оператори) мають пройти процедуру попередньої державної реєстрації існуючих хімічних речовин у рамках перехідних положень цього регламенту.

Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України розроблено уніфіковану форму для проведення попередньої державної реєстрації. Вона спрямована на спрощення процедури та забезпечення єдиного підходу до заповнення і подачі відповідних повідомлень.

📩 Для проходження процедури форму слід надсилати на електронну адресу: reach@mepr.gov.ua
📄 Ознайомитися з формою можна за посиланням: Попередня державна реєстрації хімічних речовин – Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Міндовкілля оприлюднило уніфіковану форму повідомлення про класифікацію небезпечності хімічної продукції
На виконання вимог Технічного регламенту класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердило уніфіковану форму повідомлення про класифікацію та інформацію про небезпеку.
Ознайомитися з формою можна на офіційному сайті Міндовкілля за посиланням:
👉 Повідомлення про класифікацію небезпечності та інформацію про небезпеку – Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України

Європейське агентство з хімічних речовин (ECHA) розпочало консультацію для виявлення потенційно безпечніших альтернатив етанолу (EC 200-578-6, CAS 64-17-5) у наступних категоріях біоцидних продуктів:

🧼 Засоби для гігієни людини
🧴 Дезінфекційні засоби (не для прямого застосування на людях)
🍽 Засоби для дезінфекції поверхонь, що контактують з харчовими продуктами та кормами

🔗 Докладніше: Перейти на сайт ECHA

Європейське агентство з хімічних речовин (ECHA) проводить консультацію щодо гармонізованої класифікації та маркування речовини N,N-дициклогексилбензотіазол-2-сульфенамід (DCBTS).

📌 Інформація про речовину:

• Назва: N,N-Dicyclohexylbenzothiazole-2-sulphenamide
• EC-номер: 225-625-8
• CAS-номер: 4979-32-2
• Країна-декларант: Німеччина
• Статус у Додатку VI Регламенту CLP: Очікується оновлення
• Запропоновані зміни: Декларант запропонував оновлену класифікацію, яка може змінитися до моменту ухвалення думки Комітетом RAC.

📢 Класи небезпеки, які обговорюються: PBT/vPvB (персистентні, біоакумулятивні та токсичні / дуже персистентні та дуже біоакумулятивні речовини), а також EUH441.

🔗 Посилання:

• Консультація на сайті ECHA
• Реєстр намірів щодо класифікації та маркування